"16 днів проти насильства"

Пройшла година спілкування "Як себе захистити від насильства"

Так, в Україні виявлено понад 456 тисяч дітей, що працюють, з яких 87 тисяч — це діти найуразливішої групи віком від 7 до 12 років. Діти миють машини, підробляють мийниками посуду в кафе та барах, продають газети в електричках. Працівники притулків для дітей найпоширенішими видами заробітку дітей, які потрапляють до них, називають жебракування, крадіжки, миття машин, перепродаж речей, збір та реалізація металобрухту, заняття проституцією тощо.

            Давно вже досліджено, що дитина відтворює  в майбутньому ту модель поведінки, з якою вона має справу у дитинстві. Для фахівців, які працюють з дітьми абсолютно зрозуміло, що фізичне насильство щодо дітей має бути забороненим. Але не завжди навіть вони ставлять знак рівняння між фізичним насильством та тілесними покараннями дітей. Хоча тілесні покарання, навіть тоді, коли вони вмотивовані найкращими виховними бажаннями дорослих, є насильством над дитиною, яке має як фізичні, так і психічні наслідки. При цьому вони є поширеними в українському суспільстві. Наприклад, за даними досліджень, наприклад, серед  респондентів, які досягли найвищого рівня матеріального благополуччя, декілька разів на місяць тілесні покарання застосовувалися до 59 % опитаних з цієї групи, до 41 %  - дуже рідко. Але жоден респондент не відповів, що «ніколи».

           Застосування тілесних  покарань порушує цілу низку прав дитини, які закріплені в Конвенції ООН по права дитини та підтверджені в Конституції Україні, Сімейному Кодексі України та Законі України «Про охорону дитинства»: право на рівний захист перед законом; право не піддаватися жорстокому ставленню; право на життя та фізичну недоторканність; право на найвищі стандарти фізичного та психічного здоров’я та інші.

       Насильство над дитиною в сім’ї або в закладах де вона виховується, особливо інтернатах, стає причиною дитячої бездоглядності та безпритульності, які тягнуть за собою й інші негативні та кримінальні наслідки, такі як використання дітей в проституції, виробленні порнографії, примушування до жебрацтва, використання найгірших форм дитячої праці, торгівлі дітьми.

      Насильство породжує насильство аж до порушення закону. В одинадцяти українських виховних колоніях нині відбувають «перековку» 2215 неповнолітніх. Понад половина їх були засуджені за крадіжки, чверть — за розбій і пограбування, 10% за нанесення тяжких тілесних ушкоджень або вбивство. Вікова статистика така: 14—16-річних злочинців у колоніях 13%, 15—16-річних — 28%, 17—18-річних — 39%. Майже кожен третій засуджений на термін від одного до трьох років, кожен п’ятий — на термін понад п’ять років. До колоній щорічно потрапляють 70—90 неповнолітніх, які не знають грамоти.